Добросовісна конкуренція та зобов’язання перед СОТ під загрозою: ринок енергетичних напоїв може зазнати сильного потрясіння
«Ліга виробників харчових продуктів», яка має майже двадцятирічний досвід участі в адаптації українського законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів до європейського, висловлює занепокоєння щодо проекту Закону України №10117 від 01/03/2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння здоровому способу життя дітей та підлітків». «Ліга виробників харчових продуктів» наголошує, що законопроект №10117 містить неналежне обґрунтування необхідності його прийняття, суперечить чинному законодавству України та може створити умови для недобросовісної конкуренції на ринку харчових продуктів в Україні.
Законопроектом №10117, який був зареєстрований у Верховній Раді України 01 березня 2019 року, пропонується внести низку суттєвих змін до законодавства України, зокрема: обмежити місткість тари енергетичних напоїв, обмежити рекламу енергетичних напоїв на радіо і телебаченні лише на період з 8:00 до 23:00, заборонити роздрібний продаж енергетичних напоїв для осіб до 18 років та енергетичних напоїв із вмістом алкоголю.
Шляхом внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» законопроект прирівнює енергетичні напої до алкогольних напоїв та тютюнових виробів, у яких, за висновками Всесвітньої організації охорони здоров’я, не існує безпечної дози споживання. Тобто до продуктів АБСОЛЮТНОГО РІЗНОГО РІВНЯ впливу на здоров’я споживачів застосовуються практично ОДНАКОВІ обмежувальні заходи і заборони.
Склад енергетичних напоїв та кофеїну давно вивчений. Безпечність цього продукту доведена багатьма незалежними науковими дослідженнями і тому енергетики вільно продаються в понад 165 країнах світу. Основними інгредієнтами безалкогольних енергетичних напоїв є кофеїн, таурин і вітаміни, які є природними компонентами багатьох харчових продуктів. Наприклад, таурин зустрічається в морепродуктах або домашній птиці, а кофеїн – у кавових зернах, у чайному листі, в какао-бобах, у горіхах кола та в насінні гуарани.
Важливо зазначити, що середній показник споживання енергетичних напоїв в Україні не перевищує 2 Л НА РІК НА ЛЮДИНУ. Ця кількість нижча, іноді в рази, ніж у країнах ЄС та США (Австрія – 10,87 л на рік на людину, Велика Британія – 11 л, США – 7 л, Польща – 4,91 л).
Незважаючи на те, що за даними з різних країн світу внесок енергетичних напоїв в загальне споживання кофеїну населенням складає менше 10%, законопроект встановлює заборони саме до цього виду харчових продуктів, що містить кофеїн. В залежності від країни, де проводилися дослідження джерел споживання кофеїну, споживачі отримують левову його частку від кави, чаю, шоколадних виробів та інших безалкогольних напоїв з різницею лише у їх процентному співвідношенні. В такому випадку під гаслом боротьби зі споживанням кофеїну можна ввести заборони на всі кофеїновмісні продукти, які українці споживають у незрівнянно більших обсягах, аніж енергетичні напої. Варто звернути увагу на вміст кофеїну у деяких продуктах, які ми споживаємо щодня, але не вважаємо шкідливими:
- 90-200 мг – в одній чашці кави-еспресо;
- 150-300 мг – в одній чашці кави по-американські;
- 40-100 мг – в одній чашці розчинної кави;
- 40-50 мг – в одній чашці чаю;
- біля 80 мг – у 100 г чорного шоколаду;
- 50-100 мг – в 1 літрі іншого безалкогольного напою, що містить кофеїн.
В той же час в 1 літрі енергетичного напою міститься 100-350 мг кофеїну.
У 2015 році з ініціативи Європейської Комісії Європейський орган з питань безпечності харчових продуктів повторно (після 2011 року) провів найбільш всеохоплююче і поглиблене у світі дослідження і опублікував науковий висновок про безпеку використання компонентів БЕН, в якому зазначено: «Разові дози кофеїну до 200 мг (близько 3 мг/кг маси тіла для дорослого вагою 70 кг) не викликають побоювань з безпеки. Надходження такої ж кількості не викликає побоювань з безпеки при споживанні менш ніж за 2 години до інтенсивного фізичного навантаження при нормальних умовах навколишнього середовища. Інші компоненти «енергетичних напоїв» в типових для таких напоїв концентраціях (близько 300-320, 4000 і 2400 мг/л кофеїну, таурину і D-глюкуроніл-γ-лактона, відповідно), а також алкоголь в дозах до 0,65 г/кг маси тіла не впливають на безпечність під час отримання разових доз кофеїну (до 200 мг). Регулярне споживання кофеїну в дозі до 400 мг в день не викликає побоювань щодо безпечності для не вагітних дорослих. Регулярне споживання кофеїну в дозі до 200 мг в день вагітними жінками не викликає побоювань щодо безпеки плода. Разові дози кофеїну і регулярне споживання кофеїну в кількостях до 200 мг жінками, що годують, не викликають побоювань з безпеки немовлят на грудному вигодовуванні. ЩО СТОСУЄТЬСЯ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ, ТО НАЯВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО РІВНЯ НАДХОДЖЕННЯ КОФЕЇНУ НЕДОСТАТНЬО. Комітет вважає, що для цих підгруп населення підставою для визначення безпечних разових доз кофеїну і його добового надходження може служити надходження кофеїну в кількостях, що не викликають побоювань для споживання кофеїну дорослими (3 мг/кг маси тіла в день)».
Під час підготовки нормативно-правових актів, які регулюють питання виробництва та обігу енергетичних напоїв, необхідно пам’ятати про взяті Україною зобов’язання перед СОТ і, зокрема, ті, що визначені в пункті 2 статті 1 Угоди СОТ СФСЗ: «Члени СОТ зобов’язані забезпечити, щоб будь-який санітарний або фітосанітарний захід застосовувався тільки в обсязі, необхідному для захисту життя чи здоров’я людини, тварин або рослин, і базувався на наукових принципах». Однак, в світі немає жодного наукового дослідження, яке могло б бути обгрунтуванням низки обмежень і заборон стосовно енергетичних напоїв, що запроваджуються законопроектом №10117.
У пояснювальній записці до законопроекту №10117 зазначено: «На сьогодні, спеціальне правове регулювання відносин у сфері виробництва та обігу енергетичних напоїв в Україні – відсутнє». Окрім того, необхідність прийняття цього законодавчого акту обґрунтовується стратегічним курсом держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. Але, 6 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який на 100% привів у відповідність до європейського вимоги вітчизняного законодавства до енергетичних напоїв, а саме – положень Регламенту (EU) №1169/2011 Європейського Парламенту і Ради від 25 жовтня 2011 року «Про надання інформації споживачам щодо харчових продуктів». В цьому Законі України визначено, що маркування енергетичних напоїв повинно включати застереження про високий вміст кофеїну, а також про те, що вживання таких напоїв не рекомендується для дітей, вагітних жінок або жінок у період лактації. Крім того, передбачено, що на упаковці енергетичного напою необхідно вказувати кількість кофеїну у мг на 100 мл напою.
Згідно з наявними статистичними даними, наведеними в незалежних дослідженнях — 1 і 2, основними джерелами кофеїну в раціоні харчування є чай, кава, шоколад та інші безалкогольні напої типу «Кола» (сумарний внесок понад 90% для осіб старше 18 років, а для верств населення меншого віку – майже 100%). Саме тому обмеження і заборони безалкогольних енергетичних напоїв є дискримінаційними, а їх обґрунтованість є вкрай сумнівною.
Зважаючи на вищенаведене законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння здоровому способу життя дітей та підлітків» не відповідає, щонайменше, таким положенням законодавства України:
- пункту 2 статті 2 Угоди СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів внаслідок відсутності наукового обґрунтування запропонованих заборон;
- частині другої статті 25 Господарського кодексу України, адже законопроектом створюються нерівні умови конкуренції для операторів ринку енергетичних напоїв з виробниками інших безалкогольних напоїв, що містять кофеїн;
- абзацу восьмому частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» також внаслідок створення нерівних умови конкуренції;
- статті 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», адже законопроект не відповідає принципам державної регуляторної політики, а саме — доцільності, адекватності, ефективності, збалансованості, передбачуваності, прозорості та врахування громадської думки;
- пунктам 1-3 частини першої статті 15 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» тому, що законопроект не базується на наукових висновках;
- частині третій статті 3, статті 6 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», та пункту 4 Додатку №2 до цього Закону внаслідок того, що законопроектом не передбачений 2-х річний перехідний період для запровадження нового маркування, визначається інше обов’язкове маркування енергетичних напоїв.
Варто підкреслити, що саме з метою досягнення високого рівня захисту здоров’я споживачів, гарантування їхніх прав на одержання інформації для забезпечення можливості зробити свідомий вибір безпечних для них продуктів, виробники енергетичних напоїв здійснюють належне інформування споживачів про свою продукцію. Виробники не лише маркують ці напої у повній відповідності до вимог законодавства, а й намагаються надати споживачам додаткову інформацію. До того ж, деякі з них є активними учасниками соціальної ініціативи «Споживай розумно», спрямованої на інформування споживачів про необхідність дотримання рекомендованих норм споживання напоїв. У рамках цієї ініціативи виробники розміщують знак «Споживай розумно» на кожній виробленій упаковці енергетичних напоїв, а фахівці проводять постійну інформаційну роботу зі споживачами.
«Ліга виробників харчових продуктів» пропонує повернути проект Закону України №10117 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння здоровому способу життя дітей та підлітків» суб’єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання, а спільні зусилля – як представників органів влади, так і операторів ринку спрямувати на всебічне інформування споживачів про енергетичні напої з основним девізом «Споживай розумно!», який варто застосовувати і для певних видів інших харчових продуктів.
