На світовому ринку меду Україна не один рік займає лідерські позиції серед десятка найбільших виробників, а експорт продукції з країни динамічно зростав впродовж останніх кількох сезонів. Тим не менше, вітчизняні пасічники стикаються з численними труднощами, в тому числі, і з доступом до фінансування. Аграрні розписки вже допомогли фермерам з різних сегментів аграрного ринку залучити понад 1 млрд. доларів фінансування. Цей потенціал аграрних розписок може бути реалізований і в бджільництві. В рамках Проекту IFC за підтримки Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань SECO було розроблено бізнес-модель для фінансування бджолярів за аграрною розпискою. Навесні 2020 року ця модель стала в нагоді сім’ї пасічників з Одещини.
«Моя родина – бабуся з дідусем – приїхали на Одещину в 1951 році як переселенці з Волинської області. Навіть розібрали хату і склали її тут. Дідусь привіз з собою вулики, 4-5 бджолосімей. Я росла у бабусі з дідусем, тому з дитинства біля вуликів», – згадує Наталія Котенко.
Наталія разом з чоловіком з 2014 року займається бджолярством – починали з 15 соток землі та 5 бджолосімей біля власного будинку на Одещині. Зараз сім’я утримує більше 150 бджолосімей, розвиваючи пасіку як основну справу та джерело сімейного доходу, і саме вони стали першими пасічниками, котрі скористалися інструментом аграрних розписок.
«Якщо займатися бджолярством як бізнесом – це важка, наполеглива праця, – зазначає Наталія Котенко. – З початку березня і до вересня ми виїжджаємо на кочівлю, наше завдання – підвести бджіл до медоносу. Але пасіка росте і кочувати на постійній основі стає дедалі складніше, тому цього року ми виставили пасіку стаціонарно, у нас природна зона дозволяє розвивати органічний напрямок». Канали для збуту пасічники шукають самостійно: мед здають на гуртовий збір, продають через Інтернет та серед знайомих у власних брендованих баночках тощо.
«Мед у нас не залишається, – стверджує Наталія. – Плануємо розширятися, думаємо висаджувати ще медоносні дерева, сіяти медоносні трави. І, зрозуміло, будемо нарощувати бджолородини». Разом з тим, фермерка зізнається: додаткового фінансування потребують постійно – на механізацію, охорону, інвентар та оновлення вуликів. Але до кредитів не зверталися через волатильні ціни на мед та відсутність прийнятної застави. Вихід знайшли в інструменті аграрних розписок.
«Потреба в такому інструменті як аграрна розписка виникла давно, ми шукали, бо потребували додаткового фінансування, – зазначає Наталія Котенко. – А кредитору необхідно було знаходити потрібні обсяги продукції. Можна сказати, що аграрна розписка нас звела, була зацікавленість з обох сторін».
Тематика і труднощі бджолярів не чужі для кредитора за аграрною розпискою, яким став Олег Калінін. Понад 10 років він самостійно займається бджолярством та зареєстрував власну торговельну марку «Медова Фабрика», а також працює над розвитком усієї галузі у складі робочої групи при ТПП України з розвитку бджільництва.
За словами Олега Калініна, українські пасічники виробляють орієнтовно 100 тис. тонн меду хорошої якості, яка з легкістю задовольнить наявні світові стандарти. Однак ефективний збут залишається для пасічників питанням номер один: «Дорого продати мед завжди важко, – зазначає Олег. – Зараз багато хто хоче продати, але продукцію просто не беруть: наш ринок перенасичений. Щодо експорту, то бджолярі не реєструють належним чином своє виробництво. А закордонні покупці хочуть бачити походження меду, де він виробляється, в яких умовах тощо. На жаль, зараз не можна довести походження меду і тому покупці дають низьку ціну».
Рішення Олег Калінін бачить у реєстрації пасік, що легалізує фактичне виробництво меду, в роботі над кінцевим продуктом для максимізації доданої вартості, а також в сертифікації меду за стандартами органічної продукції. Це дозволить виходити на експорт, відкривати нові ринки збуту та отримувати вищу ціну за свою продукцію. Аграрні розписки в бджільництві Олег Калінін розглядає як стимул до реєстрації пасік згідно з чинним законодавством, що дозволить залучати фінансування у майбутньому.
«Аграрна розписка дозволяє отримати кошти на розвиток своєї справи. Навіть більше – поставити свій товар кредитору, якщо оформляєш товарну розписку. В наших реаліях реалізація продукції бджільництва дуже багато важить. При цьому в розписці можна зафіксувати її обсяг, ціну. Це класний інструмент, який дасть нові можливості нашим бджолярам», – додає Олег Калінін.
Наталія Котенко також поділяє таку позицію. За її словами, товарна розписка крім можливості отримати кошти дозволяє залучити додатковий канал збуту готової продукції. «Спочатку кредитор надає нам гроші, в нашому випадку – 36 тис. гривень, а в кінці сезону на погашення позики кредитор забирає частину нашого меду, який за договором йде в заставу».
«Головне зараз донести до бджолярів інформацію про цей інструмент і про те, як він працює», – підсумовує Олег Калінін. А тоді ті бджолярі, які готові перевести свою справу у формат сталого бізнесу, спрямованого на більш ефективні канали збуту, матимуть можливість залучати фінансування та розвиватися.
Експерти медового сегменту зазначають, що наступні два роки стануть для українського медового ринку певним перехрестям. Подальше зростання експорту можливе лише через легалізацію виробництва та підтвердження походження меду, зокрема через створення ефективного і зрозумілого реєстру виробників меду. У комбінації з розширенням доступу до фінансування завдяки інструменту аграрних розписок це дозволить виробникам посилити свої позиції на світовому ринку та відкрити нові канали збуту.
