Текіла — це не про “лизнув — випив — куснув”. Принаймні не тільки про це. Насправді у цього мексиканського напою така цікава історія і так багато різновидів, що на все це знадобилось аж два випуски подкасту “Антискептик” від MAUDAU. Цього разу гостями подкасту стали гастроюрист та бармен Євген Комаров і шеф-бармен бару HRAM Андрій Фокін.
З чого насправді виготовляють текілу, чому деякі пляшки коштують як “крило від літака” і що там з тим черв’яком, якого додають у пляшки? Ось 5 несподіваних фактів, які можуть змінити ваше уявлення про текілу.
1. Текіла — це не “горілка з кактуса”
Поціновувачі текіли зараз лише всміхнуться, але й досі існує поширений міф, що текіла — це така горілка чи самогон, які виготовляють з кактусів. Насправді текілу готують на основі блакитної агави сорту Вебер. Це сукулент — як той, що продається у маленьких горщиках, тільки великий.
Є Tequila 100% de agave — як зрозуміло з назви, вона повністю виготовлена з соку блакитної агави, без інших дистилятів. Інший різновид, який трапляється частіше — Mixta. За законом, в ній має бути мінімум 51% соку агави, а все інше може бути спиртом з іншої сировини. Не важливо з якої, хоч би й з нашої бурячанки!
Після збору агаву випікають у печах, віджимають сік, зброджують, дистилюють двічі, а потім — або розливають одразу, або витримують у діжках. Залежно від терміну витримки текіла поділяється на декілька видів: від срібної Бланко, яку розливають одразу після перегону, до Екстра Аньєхо, яка настоюється близько 3 років і має насичений темний колір. Її відфільтрована прозора версія — новинка на ринку алкогольних напоїв — має назву Кристаліно.
Є ще й мескаль — родич текіли. Але різниця полягає в тому, що його можуть готувати з понад 100 видів агави, яка росте у Мексиці. Крім того, його запікають не у звичайних печах, а земляних, тому відтінки смаку завжди будуть відрізнятися. Інший представник цієї алкогольної родини — сотоль, який готують з іншої рослини — дасилірії.
2. У текіли — не лише один смак
Зазвичай, коли ми думаємо про текілу, ми можемо чітко уявити її смак. Але насправді на ринку вже з’явилися смакові види текіли, готові дивувати гурманів. Це можуть бути смаки манго-маракуйя, полуниця, огірок та навіть халапеньйо. В Україні поки представлений тільки кокосовий різновид. Попри те, що на пляшці написано “лікер” (бо 35% алкоголю), за мексиканським законодавством — це цілком легітимна текіла.
Бармени в подкасті називають її “бомбою для коктейлів”: з неї можна зробити прозору кокосову маргариту, “текілаколаду” і ще багато всього цікавого.
3. Навіщо у пляшці черв’як?
Чули хоча б раз про “черв’ячка в текілі”? Насправді, по-перше, це не про текілу, а про мескаль. По-друге, це ніякий не древній мексиканський ритуал, а скоріше вдалий маркетинговий хід. За легендою, в одну з пляшок при виробництві випадково потрапила личинка з агави. Виробник вирішив залишити все як є, а покупці відреагували настільки бурхливо, що традиція прижилася.
Щоб зробити історію ще “пікантнішою”, додали легенду: мовляв, ця личинка — афродизіак. Хоча експерти подкасту справедливо додають, що це працюватиме, тільки якщо пляшку попередньо зачарував мексиканський шаман.
4. Текіла без пива — гроші на вітер? Або з чим пити текілу
Текілу п’ють у чистому вигляд без додатків. Поєднують з лаймом та сіллю — це класика. Можна додавати лід — хоча це може зіпсувати враження від смаку — або просто прохолодну воду.
Загалом, запивати текілу водою — це правильно. Але ще краще — сангрітою. Це безалкогольний мікс томатного і цитрусового соку зі спеціями та соусами, який бармени готують за власними секретними рецептами. Наприклад, в одному з них є шраб із полуничного оцту — звучить химерно, а смак… треба пробувати!
Але є нюанс: навіть у самій Мексиці не всі знають про сангріту. Ведучий подкасту розповідає, як запропонував її мексиканцю в барі, а той у відповідь: “What’s sangrita?”. Тож це швидше автентична фішка, ніж масова традиція.
5. Щоб після текіли голова не боліла…
У багатьох текіла асоціюється з болісним ранком. Але експерти подкасту розвінчують цей стереотип: голова болить не через текілу, а через кількість і комбінацію.
Головна порада — пити усвідомлено і в правильній послідовності. Починайте з менш міцного алкоголю (наприклад, з вина), потім переходьте до бренді, і лише після цього — до текіли. А от змішувати текілу з ігристим — погана ідея. А ще гірша — з енергетиком. Такі експерименти, як кажуть ведучі, можуть закінчитися не просто головним болем, а тахікардією на ранок.
Фінальна формула проста: шот текіли, ковток сангріти, склянка водички — і далі танцювати.
Хочете ще більше фактів, жартів і шотів барної мудрості? Загляньте в ці епізоди подкасту «Антискептик» від MAUDAU, де бармени говорять про текілу з любов’ю, без пафосу й з гумором
