Коньяк — напій із характером, легендами й величезною кількістю стереотипів навколо нього. У новому випуску подкасту «Антискептик» від MAUDAU, бармени Антон Бірюков і Арчі Судейскі розбирають головні міфи про нього — від старомодного іміджу до законодавчих нюансів.
Міф 1. Коньяк — це будь-який бренді
«Кожен коньяк — це бренді. Але не кожен бренді — коньяк», — пояснює Антон Бірюков.
Це, мабуть, головне правило, яке розділяє світ бурштинових напоїв навпіл. Коньяк — це бренді винятково з винограду, який має пройти подвійну дистиляцію, витримку у бочках із французького дуба і, головне — бути виготовленим у регіоні Коньяк у Франції.
Усе, що зроблено поза межами цього регіону — навіть із тими ж сортами винограду — уже не коньяк, а просто бренді.
Саме тому в Україні до 2026 року триватиме перехід: виробники мають замінити напис «коньяк» на «бренді» або знайти власну унікальну назву.
Міф 2. Коньяк — архаїчний напій для дідусів із сигарою
Так, у радянській культурі коньяк справді мав імідж «дорослого» напою. Але сьогодні це вже зовсім інша історія.
«У сучасному світі коньяк давно вийшов за межі лордів і джентльменів. З 90-х він став частиною хіп-хоп культури. 50% світового споживання — у США», — каже Антон Бірюков.
А в Китаї навпаки: там цінують витримані коньяки категорії XO — як символ статусу та майстерності. Тож замість старомодного стереотипу маємо абсолютно різноманітну культуру споживання — від барів Нью-Йорка до колекційних підвалів Шанхаю.
Міф 3. Коньяк — це тільки про виноград
Цей міф частково правдивий, якщо говорити саме про коньяк. Але бренді — значно ширша категорія.
«Бренді може бути виноградним або фруктовим. Це дистилят із вина чи браги — виноградної, яблучної, абрикосової», — пояснює Арчі Судейскі.
Звідси — ціла палітра напоїв: чилійське піско, французький кальвадос, грецька метакса.
А отже, коли українські виробники поступово переходять від коньяку до бренді, перед ними відкривається цілий світ експериментів — із фруктами, ягодами й локальними теруарами.
Міф 4. Чим старший коньяк — тим він кращий
Витримка — важлива, але не єдина складова якості.
«У виробництві немає чіткої математики: одна бочка може розкритися за рік, іншій потрібно чотири», — розповідає Бірюков.
Майстер-дистилер регулярно куштує напій, відстежує, як він “дихає”, і вирішує, коли смак досягає балансу. Саме тому роки витримки — лише орієнтир:
- VS — мінімум 2 роки,
- VSOP — від 4 років,
- XO — від 10 років.
Є ще проміжна категорія «Наполеон», але вона не закріплена юридично.
Старший не завжди означає “кращий” — усе залежить від задуму майстра.
Міф 5. Український коньяк ніколи не буде “справжнім”
Законодавчо — так, бо «справжній» коньяк можна робити лише у Франції. Але культурно — ні.
Україна має величезний потенціал у виробництві власного бренді.
«У нас унікальні ґрунти, клімат і фрукти. Можемо створити щось зовсім нове — наприклад, шовковичний або аґрусовий бренді», — каже Арчі Судейскі.
Він додає, що після зміни законодавства про монополію на спирти в країні вже з’являються нові крафтові виробники. Від перших експериментів із кальвадосами на Закарпатті — до сучасних брендів, які шукають власний стиль. І цей процес лише починається.
Коньяк — це не просто алкоголь із минулого. Це культура, географія й майстерність, що постійно розвивається. Він уже давно не про склянку під сигару в кабінеті, а про смак, історію і пошук балансу між традицією та новими сенсами.
«У нас великий простір для того, щоб створити щось класне, багатогранне і по-справжньому українське», — резюмує Арчі Судейскі.
«Антискептик» — це подкаст MAUDAU, який виходить за межі шаблонних уявлень про напої. Тут говорять про те, як споживати свідомо і насолоджуватися тим, що тобі справді смакує. У новому випуску гості Антон Бірюков і Арчі Судейскі говорять про коньяк — від міфів до майбутнього українського бренді. Повну версію можна подивитись на YouTube MAUDAU або послухати на стрімінгових платформах.
