Бренд «Черниговское» получил сразу 6 наград, Staropramen – 3 медали, BUD – две, и по одной награде у Stella Artois, CHILL, «Хмелевуса». Таким образом, AB InBev Efes укрепляет лидерские позиции практически во всех ключевых категориях своей продукции. Отдельного внимания заслуживает награда «Гран-при» за качество бренда Staropramen и, конечно же, золотые медали «Черниговское» сразу в двух категориях: светлое и лагер, что в очередной раз подтверждает статус «народной марки» этого пива в Украине.

«Мы очень горды, что наши продукты из года в год завоевывают престижные награды на международных конкурсах. Такая высокая оценка экспертов является доказательством высокого качества нашего пива, для приготовления которого используется исключительно отборное сырье, инновационные производственные процессы, новейшее оборудование», — говорит Денис Хренов, и.о. генерального директора AB InBev Efes.

«Праздник пива-2018» и Международный конкурс качества пива, безалкогольных, слабоалкогольных напитков, минеральных и питьевых вод, солода пивоваренного прошли в Киеве 28 августа 2018 года. Эти мероприятия являются площадкой для общения украинских пивоваров и производителей безалкогольных напитков, а также оценки их продукции. Высшими наградами конкурса являются «Гран-при», золотые медали и «Янтарная звезда». В «Празднике пива-2018» приняли участие 36 компаний, которые представили на конкурсе 128 образцов своей продукции.

Информационная справка:

AB InBev Efes является одним из лидеров украинского пивоваренного рынка и является совместным предприятием крупнейшей в мире пивоваренной компании Anheuser-Busch InBev и крупнейшей пивоваренной компании Турции Anadolu Efes.

AB InBev Efes имеет три пивоварни в Чернигове, Харькове и Николаеве.

Портфель пивных брендов состоит из глобальных ТМ: Bud, Corona Extra, Stella Artois; международных ТМ: Hoegaarden, Leffe, Beck’s, Lowenbrau, Franziskaner, Spaten, Staropramen, Taller, Velkopopovický Kozel; а также локальных ТМ «Чернігівське», «Рогань», «Янтарь», «Жигулевское Оригинальное».

Золотыми медалистами стали CHILL Sour со вкусом лимона, лайма и мате и CHILL Spicy со вкусом виски. А CHILL Sweet со вкусом бразильского коктейля кайпиринья с нотками лайма и сладостью сахарного тростника теперь может похвастаться «серебром».

«Чиллят» вместе с украинцами трое популярных «мемовых» животных, — символы CHILL: расслабленный ленивец, няшная коала и забавная лама. Позитивное настроение — это и есть философия бренда. Неважно, какой сегодня день недели — отличный CHILL гарантирован.

«Наш CHILL крут, и это подтвердили эксперты «Укрпива». Мы долго работали над рецептурами и очень довольны, что он получился таким нестандартным, вкусным и прикольным, к тому же без традиционной пивной горчинки», — говорит Екатерина Зражевская, маркетинг-менеджер премиум-брендов «САН ИнБев Украина».

Отметим, что в каждом CHILLе есть 5% алкоголя, а делают его крутые эксперты Харьковской пивоварни.

Time to CHILL, дружище, time to CHILL!

Информационная справка:

О конкурсе:

Международный конкурс качества пива, безалкогольных, слабоалкогольных напитков, минеральных и питьевых вод, солода пивоваренного в рамках всеукраинской акции «Праздник пива» проводится ассоциацией «Укрпиво» уже 20 лет. Конкурс, который привлекает к экспертной оценке продуктов лучших международных экспертов, за годы существования стал одной из самых авторитетных отраслевых премий в Украине.

ПАО «САН ИнБев Украина» является лидером украинского пивоваренного рынка и представляет крупнейшую в мире пивоваренную компанию Anheuser-BuschInBev. ПАО «САН ИнБев Украина» объединяет Черниговское, Харьковское и Николаевское отделения компании. Портфель пивных брендов состоит из глобальных ТМ: Bud, Corona Extra, Stella Artois, Beck’s; международных ТМ: Corona, Staropramen, TALLER, Hoegaarden, Leffe, Lowenbrau, Franziskaner, Spaten; а также локальных ТМ: «Чернігівське», «Рогань», «Янтар», «Жигулевское», DAO. В 2016 году доля украинского рынка ПАО «САН ИнБев Украина» составила 30,0% в натуральном выражении.

https://www.facebook.com/SUNInBev.UA

http://www.suninbev.com.ua/

Пивовари України вимушені звернутися до Вас у такий незвичний спосіб, позаяк жодних інших інструментів для захисту наших законних прав та економічних інтересів держави у нас не залишилося.

Днями Кабінет міністрів України зареєстрував проект Закону України “Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні”.

На жаль, всупереч назві, для пивоварів цей Законопроект не передбачає ані конкурентних умов в оподаткуванні, ані тим більше стимулювання економічної діяльності. Передбачене Законопроектом 100% зростання ставки акцизу на пиво ставить галузь на межу повного колапсу.

Одразу хочемо зазначити, що ми щиро прагнемо сплачувати до Державного бюджету чесні і гідні податки, але не руйнуючи власний бізнес, а розвиваючи його. Як показує приклад інших цивілізованих країн, пивоварна галузь може бути важливим рушієм економіки, особливо коли її потенціал використовують ефективно, в довготерміновій перспективі, а не сприймають пивоварів як таку собі «дійну корову» для вирішення нагальних фінансових проблем.

Ми добре розуміємо, які виклики зараз стоять перед країною і чому необхідно забезпечити беззастережну співпрацю з МВФ. Але таку співпрацю можна забезпечити різними шляхами. На жаль, Уряд обрав не найкращий шлях, як для нашої галузі, так і для держави загалом, попри всі наші зусилля показати альтернативи.

Найбільший подив викликає байдужість Уряду до катастрофічного стану галузі та до вкрай негативних наслідків такого «економічного стимулювання». Ми не можемо зрозуміти, з якою метою це робиться, і не хочемо вірити, що це робиться свідомо.

Те, що колосальне збільшення фіскального тиску суперечить цілям цього Законопроекту, оскільки вкрай негативно вплине не лише на галузь, але й на економіку країни в цілому, можна тимчасово залишити поза увагою.

Не будемо ми наголошувати й на тому, що вкотре цинічно порушуються вимоги закону щодо податкової стабільності і прогнозованості.

Пропозиція Уряду є просто нелогічною і не ґрунтується на реальних розрахунках. Збільшення надходжень до бюджету внаслідок запропонованого різкого збільшення ставки акцизу відбудеться лише на папері. Адже так уже траплялося: зокрема, після підвищення у 2014 році пивного акцизу на 43%, за 10 місяців 2015 року до бюджету зібрано пивного акцизу на 15,8% менше, аніж за аналогічній період 2014 року.

При підвищенні акцизу ще на 100%, падіння обсягів ринку за попередніми розрахунками складатиме до 25-30%, відтак реальні акцизні надходження до бюджету можуть збільшитися лише на 40-50%. Водночас, зменшення – внаслідок падіння ринку — надходжень від інших податків, як от ПДВ, податку на прибуток, ЄСВ, ПДФО як у пивоварній, так і в усіх суміжних галузях, а також утримання державою скорочених працівників всіх цих галузей може не лише звести нанівець ці 40% додаткових надходжень від акцизу, але й цілком імовірно призведе до від’ємного результату. Тобто, навіть у короткотерміновій перспективі державний бюджет втратить у надходженнях, не говорячи вже про катастрофічний результат у довготерміновій перспективі.

Натомість, збільшення ставки акцизу на 40% (а не на 100%) дасть збільшення акцизних зборів приблизно на ті ж самі 40%, а надходження від інших податків зростуть як по нашій, так і по всіх суміжних галузях. Тобто, це забезпечить значно кращий результат для держави.

Окремо слід зазначити, що впродовж тривалого часу декларується прагнення до детінізації економіки. Але такі «реформи» на алкогольному ринку лише збільшать його перехід у тінь. На сьогодні Україна є єдиною країною Європи, в якій за даними ВООЗ обіг незареєстрованого алкоголю становить 36% ринку, а також є рекордсменом із абсолютного обсягу вживаного тіньового алкоголю: 5 літрів чистого спирту на душу населення на рік! Скорочення цього показника всього на 20% — тобто, виведення з тіні лише одного з тих п’яти літрів тіньового спирту — дасть у державний бюджет стільки ж додаткових акцизних надходжень, скільки сьогодні дає ціла пивоварна галузь.

Сьогодні не складає жодних проблем знайти нелегальний алкоголь, просто набравши у Гуглі щось на кшталт «купить водку дешево киев». Спробуйте, і Ви здивуєтесь, скільки алкоголю вільно продається за цінами, значно нижчими за мінімальні. А якщо завтра вартість легального алкоголю різко зросте, відразу ж зросте і попит на дешевий тіньовий алкоголь.

Тому ми просимо ще раз звернути увагу на наші аргументи та розрахунки, і переглянути рішення Уряду щодо відсотку підвищення ставок акцизного збору на пиво на 2016 рік. Ми можемо зберегти бізнес та сталі надходження до бюджету держави тільки якщо будемо чути одне одного.